Знаю художника О. Захарчука з 1952 року, спочатку як дуже обдарованого студента Київського художнього інституту, а потім як талановитого майстра, котрий займає помітне місце в художньому житті України. Співець рідної природи, Олекса Захарчук є художником зі своїм особливим баченням світу, зі своїм духовним внутрішнім життям, яке він втілює у пейзажі. Чудовий рисувальник, він майстерно володіє всіма техніками малюнка, створює і в цій царині мистецтва чудові твори.
Тетяна ЯБЛОНСЬКА, народний художник України, народний художник СРСР,
лауреат Державної премії УРСР ім.Т.Г.Шевченка,
академік Академії мистецтв України, професор.
Захарчук Олексій Миколайович
(02.02.1929 - 25.03.2013)
Батько пішов з життя несподівано, на 85 році життя. Ще вранці він тримав пензля в руках.
{link}
Дивно, що до останнього дня він мав величезний інтерес до всіх сторін життя – дивився і кіно, і футбол, і політичні програми, читав газету «Дзеркало тижня», радів дитині і захоплювався жіночою красою, а головне, серцем вболівав за долю рідної України.
Я не бачила більше нікого в житті, хто вмів би так само щиро, навіть трохи по-дитячому радіти хмарці, що підсвічується променями вечірнього сонця; віддзеркаленню в калюжі; маленькому багаттю з осіннього листя біля під'їзду. Раніше такі хвилюючі моменти він фіксував у невеликих альбомчиках, в останні роки використовував і фотоапарат.
Його бачення світу, життя було гостро-проникливим, жадібним і забарвленим великою любов'ю і вдячністю до Буття як такого.
Багато разів перебуваючи у смертельній небезпеці, йому вдавалося вижити, і він сприйняв життя як Дар, хоча і без релігійного підгрунтя.
Своє ставлення до світу і талант він повністю реалізував у пейзажі.
Признанный мастер пейзажа, заслуженный художник Украины, лауреат художественной премии "Киев" им. С.Шишко за 2002 г. в беседе с куратором Национального художественного музея Украины Ириной Возияновой рассказал, как создавались его самые известные произведения, и какую роль в работе над ними сыграли натурные зарисовки и этюды.
— Все известнейшие художники старшего поколения, ваши учителя — К.Трохименко, А.Шовкуненко, Н.Глущенко, И.Штильман, Д.Шавыкин, С.Григорьев, Т.Яблонская, Б.Рапопорт, И.Плещинский, Е.Волобуев — постоянно работали на пленэре. Каждый из них, будучи яркой творческой личностью, нашёл свой собственный метод общения с натурой. Чему они учили вас — своих студентов?
— Да, они действительно были очень разными… Одни, подобно Глущенко, работали на эмоциональном всплеске, другие (к числу которых принадлежу и я) любили медленно углубляться в сюжет. Как и наши учителя, мы с друзьями — Г.Гавриленко, А.Лымаревым, Г.Григорьевой, О.Животковым — много работали на пленэре. Конечно, наши вкусы постепенно менялись, но всё же не коренным образом. Скажем, у меня со временем возникло желание идти дальше этюда с натуры — я возвращаюсь к нему уже в мастерской, углубляю замысел и создаю на его основе пейзаж-картину. Это мой путь, я так работаю, осмысливая то, что смог взять на пленэре.И оказалось, что память души даёт возможность работать довольно долго, иногда многие годы. Для меня это очень важно, потому что я испытываю потребность варьировать полюбившийся мотив.
Галерея «Синій вечір» відкривається виставкою пастелей і малюнків, створених відомим українським майстром Олексою Захарчуком(1929-2013) більше ніж за півстоліття.
Пастель - складна техніка, якою художник володів бездоганно вже з 1950-х років, ще з часів навчання у Київському художньому інституті. Пастель в чомусь нагадує фреску, а також малюнок тушшю, коли нанесене один раз вже не можливо виправити; отже вона вимагає високої професійності й точності ока й руки.
Переваги пастелі наочні - площина аркушу набуває соковитої фактурності та м’ якої бархатистості.
Ця виставка, розгорнута у трьох залах галереї, демонструє все багатство можливостей та різноманітність манер, яку надає пастель у передачі тонких душевних станів, перехідних природних явищ та у передачі складної гами людських почуттів.
З відгуків про творчість художника
